Турція

Країна
Турція
Türkiye Cumhuriyeti, Türkiye
,
Ерб Прапор
Герб Туреччини Прапор Туреччини

Основны інформації
39°N, 36°E
КраїнаТурція
Часть одБалканскый полуостров, Передня Азія, Середнїй Выход, Середоморя, басейн Чорного моря, Евразія
Засноване29 октобра 1923
Жытелїв Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Часова зонаUTC+3, Europe/Istanbul, Asia/Istanbul
ГеографичноБалканскый полуостров, Передня Азія
Водный обєктСередоземне море, Чорне море, Егейске море, Левантійське море
Подїл Адана, Адияман, Афьонкарахісар, Агри, Амасья, Анкара, Анталія, Артвін, Айдин, Баликесір, Біледжик, Бінґель, Бітліс, Болу, Бурдур, Бурса, Чанкири (іл), Чанаккале, Чорум (іл), Денізлі, Діярбакир, Дюздже, Едірне, Елязиг, Ерзінджан, Ерзурум, Ескішехір, Ґазіантеп, Ґіресун, Ґюмюшхане, Гаккярі, Хатай, Испарта, Мерсін, Стамбул, Ізмір (іл), Карс, Кастамону, Кайсері, Киркларелі, Киршехір, Коджаелі, Конья, Кютах'я, Малатья, Маніса, Кахраманмараш, Мардін, Мугла, Муш, Невшехір, Нігде, Орду, іл Різе, Сакар'я, Самсун, Сіїрт, Сіноп, Сівас, Текірдаг, Токат, Трабзон, Тунджелі, Шанлиурфа (іл), Ушак, Ван, Йозгат, Зонгулдак (іл), Аксарай, провінція Байбурт, Караман, Кириккале, Батман, Ширнак, Бартин, Ардахан, Игдир, Ялова, Карабюк, Кіліс, Османіє
Назва жытелївtürkisch, Türke, Türkin, Turk, Turkish, török, Τούρκος, Τουρκάλα, Turkiano, turko, Türkänan, Türk, تركي, تركية, أترك, турки, турок, турчанка, טורקי, טורקייה, turci, turc, turcoaică, তুর্কি, turco, turca, turchi, turche, თურქი, turces, turcu, turca, Turc, Turque, turca, turche, turchi, turco, Turek, Turkyně, turques, turco, turcos, турци, توركي, توركية, تواركا, توركيات, Turcach
ІсторіяІсторія Туреччини
Містьскый уряд
Вебова сторінка https://www.turkiye.gov.tr/
VIAF:244983681;GND:4061163-2;OSM:174737;

Турція авадь Туречина, офіціальна назва Турецька Републіка (тур. Türkiye, Türkiye Cumhuriyeti) — трансконтинентальна держава, находит ся май бульш в Азії. Восточна Фракія, европейська часть Турції, удокремлена уд Анатолії Мраморным морьом, Босфором и Дарданелами (заєдно знамі, як Турецькі/Чорноморські протокы)[1]. Столиця країны — Анкара. Май великый варош країны Стамбул находит ся нараз в Европі тай Азії. Турція на свойому сїверо-западї граничит из Ґреційов и Болґарійов; на сїверови омыває ся Чорным морьом; на сїверо-востоцї межує з Ґрузійов; на востоцї — з Арменійов, азербайджанськым ексклавом Нахічеван тай Іраном; на юго-востоцї — з Іраком и Сирійов; на югови омыває ся Середземным морьом; и на западови — Егейськым морьом. Близько 80% граждан країни ідинтифікуют ся як турками[2], а курды сут май великов національнов меншинов, яка становит бульше 16% населеня країны.

Пробігом історії землї нынїшньої Турції населяли многі народы, даякі з якых сформовали вызначнї цивілізації: ассирійцї, грекы, фракійцї, фригійцї, урартяне, армены[3][4][5], сельджукы, османы.

Типирішня Турицька Републіка постала 29. октовбра 1923 года пусля розпада Османської імперії и войны за независимость, в главі из Мустафов Кемалем Ататюрком, якый пусля проголошеня независимостї стане першым президентом державы.

Турція — країна-основатиль ООН, ранньый член НАТО, МВФ и Світового банка, а так само член-основатиль ОЕСР, ОБСЄ, ОЧЕС, ОІС и G20. Тым самым стала єдным из першых члену Рады Европы в 1950 годови, Турція стала асоційованым членом ЄЕС у 1963 годови тай вступила до Митного союза ЕС у 1995 годї. Довгый час Турція хотїла стати частинов Европейського Союза. У першый раз подала заявку про членство у 1987 годови, айбо юй дочасно удказали. Заявку на членство пуддержали лиш за 12 году[6]. Дакулько раз члены ЕС голосовали за довершеня переговору з Турційов про вступ, які уже было остаточно довершено у 2021[7].

Турція — світська, унітарна, давно парламентська републіка, яка прийняла президентську систему правлїня пусля конституційного референдума 2017 года; нова система прибыла з президентськыми выборами 2018 года, коли за новым державным устройом президентом став Реджеп Тайїп Ердоган, котрый и до нынї занимат йсю посаду.

Етимолоґія

Назва «Турція» (тур. Türkiye), што хоснує ся до нынїшньої републікы Туреччина, походит уд старофранцузького Turquie, якоє, у свуй шор, походит уд середньовічных латинськых форм Turchia, Turquia и ґрец. Τουρκία. Османська імперія, што существовала в 1299—1922 годах, серед її сучаснику так само называла ся Турційов авадь Османськов імперійов.

Сама назва означає «земля турку». Першый письмовый спомин терміна «тюрк» (тур. Türk), як Ендоніма находит ся в документах давньых тюрку, найденых у долинї рікы Орхон (Монґолія), написаных давньотюркськым письмом, и датуют ся приблизно 735 годом[8].

Історія

Мустафа Кемал Ататюрк

Історія нынїшньої Турції зачала ся 29. октовбра 1923 года, куй пусля войны за независимость Мустафа Кемаль Ататюрк проголосив існованя нової републікы. До сього на території типирішньої Турції была Османська імперія, яка рахує ся її предешником.

Ґалерея

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

 
Країны Европы
Австрія · Азербайджан¹ · Албаньско · Андора · Арменія² · Белґія · Білорусь · Булгарія · Боснія і Герцеґовина · Ватікан · Велика Брітанія · Голандія · Ґреція · Ґрузія² · Даньско · Естонія · Ірьско · Ісланд · Іспанія · Італія · Казахстан¹ · Латвія · Літва · Ліхтенштайньско · Луксембурґ · Мадярьско · Малта · Молдова · Монако · Нїмецько · Норьско · Польско · Портуґалія · Росія¹ · Румуньско · Сан Маріно · Северна Македонія · Сербія · Словенія · Словеньско · Турція¹ · Україна · Фіньско · Франція · Хорватія · Ціпрус² · Чесько · Чорна Гора · Швейцарія · Швеція
¹ Штаты, котры ся находять і в Европі, і в Азії | ² Штаты, котры ґеоґрафічно не суть в Европі, айбо суть з нёв асоціованы
v • d • e
Орґанізація Североатлантічного договору
Члены НАТО:

Попередній перегляд приміток

  1. ↑ National Geographic Atlas of the World (7th ed.). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN 978-0-7922-7528-2.  «Europe» (pp. 68–69); «Asia» (pp. 90–91): «A commonly accepted division between Asia and Europe … is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
  2. ↑ KONDA Bir Arada Yaşarız (по tr). KONDA. Березень 2022. https://konda.com.tr/uploads/bay-rapor-son-5a95b7b58709fb32177f0e2df9bde1bfe265382bf340e7cf99b0d32aac9f981e.pdf. [перевірено 22 липня 2024]. 
  3. ↑ Howard, Douglas Arthur (2001). The History of Turkey. Greenwood Publishing Group. p. 43. ISBN 978-0-313-30708-9. https://archive.org/details/historyofturkey00doug. 
  4. ↑ Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011) (по анґліцькы). [[[:Шаблона:Google books]] The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000–323 BC)]. Oxford University Press. pp. 3–11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2. Шаблона:Google books. [перевірено 23. марта 2013]. 
  5. ↑ Casson, Lionel (1977), The Thracians, The Metropolitan Museum of Art Bulletin 35 (1): 2–6, doi:10.2307/3258667, ISSN 0026-1521, http://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf 
  6. ↑ KONDA Bir Arada Yaşarız (по en). T.C. Dışişleri Bakanlığı AB İlişkileri Başkanlığı. 10. марта 2023. https://www.ab.gov.tr/turkiye-ab-iliskilerinin-tarihcesi_111.html. [перевірено 22. юлія 2024]. 
  7. ↑ Европарламент закликав остаточно довершити переговоры про вступ Турції в НС (по uk). Українська правді. 20. мая 2021. https://www.pravda.com.ua/news/2021/05/20/7294178/. [перевірено 22. юлія 2024]. 
  8. ↑ Scharlipp, Wolfgang (2000). An Introduction to the Old Turkish Runic Inscriptions. Verlag auf dem Ruffel., Engelschoff. ISBN 3-933847-00-1, 9783933847003.