Острови Спратлі

|long_dir |long_deg |long_min

Острови Спратлі
англ. Spratly Islands кит.: 南沙群岛 в'єт. Quần Đảo Trường Sa
Риф Сваллоу
Карта
Острови Спратлі
Географія
10° пн. ш. 114° сх. д. / 10° пн. ш. 114° сх. д. / 10; 114
Місцерозташування	Південнокитайське море
Акваторія	West Philippine Sead[1]
Площа	5  км²
Берегова лінія	926 км
Найвища точка	4 м
Країна
Спірна територія:  В'єтнам,  КНР,  Філіппіни,  Малайзія,  Тайвань,  Бруней
Адм. одиниця	Kalayaand Trường Sad 中興里d Сабаг Exclusive economic zone of Bruneid Nansha Districtd
Населення
Списки list of maritime features in the Spratly Islandsd
Острови Спратлі Острови Спратлі (Південнокитайське море)
Острови Спратлі у Вікісховищі

Острови Спратлі (в'єт. Quần Đảo Trường Sa; кит.: 南沙群岛; тагал. Kapuluan ng Kalayaan) — архіпелаг у південно-західній частині Південнокитайського моря, що складається з більш ніж 100 дрібних островів, рифів і атолів, сумарна площа яких становить менше 5 км. Загальна площа району становить понад 400 тис. км, його центр знаходиться за 400 км від островів Палаван і Калімантан, за 500 км від узбережжя В'єтнаму і за 1000 км від китайського острова Хайнань.

Попри свій крихітний розмір, острови архіпелагу мають важливе значення з точки зору присутності в регіоні. Крім того, дослідження свідчать про наявність значної кількості нафти і газу. На островах немає постійного населення, в даний час вони використовуються як рибопромисловий район.

Офіційні претензії на встановлення державного суверенітету над усім архіпелагом Спратлі пред'являють Китай і В'єтнам. Одночасно на ряд південних островів і рифів претендують Філіппіни, Малайзія, Бруней і Тайвань. У даний час під контролем В'єтнаму перебувають близько 40 островів, Китай займає 15, Філіппіни — вісім, Малайзія — шість островів архіпелагу. Тайвань володіє одним, але найбільшим за розмірами островом — Тайпін (Іту-Аба). Всі зазначені держави розмістили військові підрозділи на підконтрольних островах, активно розвивають їх інфраструктуру та освоюють природні ресурси в цьому районі.^[2]

Переговори щодо островів велися регулярно, починаючи з 1992 року, коли була прийнята Декларація АСЕАН про мирне вирішення конфлікту. У 2002 році на саміті АСЕАН був підписаний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі та Спільна декларація про співробітництво в галузі нетрадиційних питань безпеки. Ці договори підтвердили дотримання принципів ненападу і невтручання у справи один одного та вироблення механізмів врегулювання конфліктів. Кодекс поведінки не включив у себе положення, запропоноване В'єтнамом, про замороження будівництва нових структур в районі моря. Категорично проти цієї пропозиції виступив Китай. Посягання Китаю на острови Спратлі є яскравим прикладом китайського експансіонізму в Південно-Східній Азії.^[3]

У 2005 В'єтнам знову оголосив про суверенітет над островами Спратлі. Але уже в травні-червні 2011 р. між В'єтнамом і Китаєм відбулося кілька інцидентів, таких як пошкодження кабелів в'єтнамських дослідних суден, протести біля китайських диппредставництв у В'єтнамі, обміни заявами політиків і дипломатів, морські навчання В'єтнаму, хакерські війни. У свою чергу, 2008 року Філіппіни заявили, що будуть «битися до останнього моряка і морського піхотинця» за острови.^[4]

У травні 2018 Китай розмістив на островах свої ракетні системи, які дозволять йому наносити удари по судах в радіусі близько 475 кілометрів (для порівняння, ракети «земля-повітря» літають на 257 км).^[5]

2016-го року суд в Гаазі вирішив, що КНР не має права на спірні острови, однак, влада країни з цим не погодилася.^[6]

• Парасельські острови
• Лінія дев'яти пунктирів

• Острови Спратлі — зона можливого військового конфликту у Південно-Східній Азії(рос.)