HD25823

HD25823
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Телець
Пряме піднесення 4г  6х 36,41с
Схилення +27° 35′ 59,7″
Видима величина (V) 5,18[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,48
яскравість B 5,016±0,003[2]
показник кольору B−V -0,124±0,004[2]
яскравість V 5,158±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,07
індекс m1 0,13
індекс c1 0,49
індекс Hβ 2,73[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,130[2]
Мінімальна яскравість 5,160[2]
Період фотометричної
змінності зорі 		7,23[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 22,13± 0,91[2] мас/рік

за схиленням: -50,18± 0,79[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,60 ± 0,85[2] мас
Відстань 494,18 світлових років
151,52 парсек
Подробиці
Маса M☉
Ефективна температура 12600[3]  K
lg g 3.87[3]
Металічність [Fe/H] 0.43[3]
Обертання Vsin(i)=23[4]км/сек
Інші позначення
41 Tau, HD 25823, HIP 19171, HR 1268, BD+27 633
Посилання
SIMBADдані для HD25823

HD25823 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Тельця й розташована на відстані близько 494,2 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

Зоря HD25823 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 23км/сек.[4] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 7,23 доби в межах від Hmin= 5,16 до Hmax= 5,13.[2]


Пекулярний хімічний вміст

Зоряна атмосфера HD25823 має підвищений вміст Si.[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 667,7± 470,3 Гаус.[5]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ а б в BOLCAL C., KOCER D., DUZGELEN A., A model atmosphere analysis of HD 25823 Astrophys. Space Sci. 1987, 139, 295-304
  4. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  5. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.