HD40312
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 5г 59х 43,27с |
| Схилення | +37° 12′ 45,3″ |
| Видима величина (V) | 2,65[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0/? |
| показник кольору U−B | -0,17 |
| яскравість B | 2,574±0,005[2] |
| показник кольору B−V | -0,083±0,004[2] |
| яскравість V | 2,641±0,009[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,04 |
| індекс m1 | 0,15 |
| індекс c1 | 0,97 |
| індекс Hβ | 2,77[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 2,590[2] |
| Мінімальна яскравість | 2,620[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
3,62[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 42,09± 1,04[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 18,83 ± 0,81[2] мас |
| Відстань | 173,21 світлових років 53,11 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
*th Aur A,
BD+37 1380
| |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD40312 |
HD40312 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 2,7.[1] Вона розташована на відстані близько 173,2 світлових років від Сонця.[2]
Подвійна зоря
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A0. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,62 доби в межах від Hmin= 2,62 до Hmax= 2,59.[2]
Пекулярний хімічний вміст
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 223,2± 57,3 Гаус.[3]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |