RAND

RAND Corporation
ТипАналітичний центр
Рік заснування1948
ЗасновникАрнольд Генрі Харлі
Дуглас Дональд Уїллс (старший)
РозташуванняСанта-Моніка, Каліфорнія
Ключові фігуриМайкл Д. Рич
Джеймс Томсон
Брайан Майкл Дженкинс
Джеймс Доббинс
Бет Мак-Глинн
Эйри Каптейн
Число співробітників~ 1700
Слоган«To help improve policy and decisionmaking through research and analysis.»
Вебсайтwww.rand.org

RAND Corporation («Research ANd Development») — американський аналітичний центр, заснований 14 травня 1948 року в Санта-Моніка (Каліфорнія).

Історія

Починав свою діяльність як аналітичний підрозділ при Військово-Повітряних Силах США, фокусуючись виключно на питаннях національної безпеки США. З 1948 року став незалежною дослідницькою організацією, метою якої є поширення громадського добробуту через застосування наукового підходу до суспільних питань.

В 1971 році група математиків з RAND на чолі з Ендрю Маршаллом розробила першу, математично обґрунтовану, так звану «національну розвідувальну оцінку», яка містила систематизовані результати обробки розвідувальних та публічних даних. 1973 року Ендрю Маршалла призначено керівником Управління загального аналізу Пентагону й він виконував свої обов'язки до 2015 року.

На сьогодні є одним з найавторитетніших дослідницьких центрів світу у всіх сферах державної політики та управління, від оборони та міжнародних відносин до освіти, охорони здоров'я, містобудівного планування та інфраструктури, транспорту, енергетики, охорони навколишнього середовища, права, демографії, зайнятості та інших.

У листопаді 2023 року RAND визнали «небажаною» в Росії[1].

Сучасний стан

Rand Corporation, Пітсбург, США

RAND має близько 1700 працівників з 50-ти країн, які є фахівцями в найрізноманітніших галузях: економіка, психологія, медицина, освіта, інженерія, математика, комп'ютерні технології, міжнародні відносини тощо. Має офіси в Санта-Моніка (Каліфорнія), Арлінгтоні (Вірджинія), Пітсбургу (Пенсільванія). Крім того, в Голландії, Бельгії та Великій Британії (в Кембриджі).

RAND є незалежною неприбутковою організацією. Замовниками досліджень RAND виступають уряди та урядові підрозділи різних країн, громадські організації, приватні компанії. Цілеспрямованою політикою організації є максимальне поширення результатів своїх досліджень у вільному доступі, щоб «допомогти особам, сім'ям та спільнотам в усьому світі стати безпечнішими, здоровішими, процвітаючими». Понад 10 000 звітів про дослідження RAND доступні у вільному доступі на вебсторінці організації.

RAND проводить дослідження в галузі оборони, тероризму, міжнаціональних стосунків, сучасних інформаційних систем тощо. Новий термін мережева війна та її концепцію запропонували американські професори Джон Аркілла та Девід Ронфельдт(інші мови), які є співробітниками корпорації.

Примітки

  1. ↑ Минюст объявил «нежелательной» в России американскую RAND Corporation. Meduza (рос.). 7 грудня 2023.

Джерела

  • Abella, Alex. «Soldiers of Reason: The RAND Corporation and the Rise of the American Empire» (Harcourt, 2008). ISBN 978-0-15-101081-3.
  • S.M. Amadae. «Rationalizing Capitalist Democracy: The Cold War Origins of Rational Choice Liberalism» (University of Chicago Press, 2003).
  • Martin Collins. «Cold War Laboratory: RAND, The Air Force and the American State» (Smithsonian Institute, 2002).
  • Thomas and Agatha Hughes, eds. «Systems, Experts, and Computers: The Systems Approach in Management and Engineering After World War II» (The MIT Press. Dibner Institute Studies in the History of Science and Technology, 2000).
  • Fred Kaplan. The Wizards of Armageddon" (Stanford University Press, 1991).
  • Mark Trachtenberg. «History & Strategy» (Princeton University Press, 1991).
  • Bruce R. Smith. The RAND Corporation: Case Study of a Nonprofit Advisory Corporation" (Harvard University Press, 1966).
  • Clifford, Peggy, ed. «RAND and The City: Part One» [Архівовано 29 серпня 2005 у Wayback Machine.]. Santa Monica Mirror, October 27, 1999 — November 2, 1999. Five-part series includes: 1 [Архівовано 29 серпня 2005 у Wayback Machine.]; 2 [Архівовано 31 серпня 2005 у Wayback Machine.]; 3 [Архівовано 6 травня 2006 у Wayback Machine.]; 4 [Архівовано 1 вересня 2005 у Wayback Machine.]; & 5 [Архівовано 18 грудня 2009 у Wayback Machine.]. Accessed April 15, 2008.

Посилання